Юра Гнат Петрович

Юра Гнат Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Надгробок Гната Юри на Байковому цвинтарі в Києві

 

Гнат Петрович Юра (*1888 — †1966) — актор на комедійних та характерних ролях і режисер родом з с. Федварів, тепер с. Підлісне на Кіровоградщині.Народний артист СРСР (1940).

Біографія

Меморіальна дошка Гнату Юрі на фасаді міського Палацу культури міста Олександрія

Театр в місті Олександрія де Гнат Юра грав на початку кар'єри

З 1907 на професійній сцені в трупі С. Максимовича. У трупі Максимовича Юра зустрів свого творчого побратима та товариша у житті Семена Семдора.[1] Далі Юра грав у театрі товариства «Руської Бесіди» у Львові (1913 — 1914), у Молодому Театрі (1917) і в Театрі ім. Т. Шевченку в Києві (1919). Від 1920 в Театрі ім. Івана Франка, створеному під опікою УГА у Вінниці, перенесеному 1923 до Харкова, а з 1926 до Києва.

У цьому театрі Гнат Юра працював до 1961 як мистецький керівник і режисер, підготувавши близько 100 вистав. За першого періоду Гнат Юра переважно імітував репертуар Молодого Театру й спирався на драми В. Винниченка та модерні західно-європейські п'єси. Від 1929 перейшов на радянсько-український (І. Микитенко, О. Корнійчук) та російський репертуар. З світового класичної спадщини ставив «Дон Карлоса» Й.-Ф. Шіллера (1936).

Як актор залишився найкращим у побутових ролях:

Терешко, Крамарюк («Суєта», «Житейське море» Івана Карпенка-Карого),

Копистка («97» Миколи Куліша).

В побутовому плані також виступав у ролях:

Фіґаро («Весілля Фіґаро» П'єра-Огюстена Бомарше),

Швейка («Пригоди бравого вояка Швейка» за Ярославом Гашеком).

 

Знімався у фільмах

«Прометей» (1936),

«Кармелюк» (1938),

«Тарас Шевченко» (1951)

«Мартин Боруля» (1953).

 

Викладав з перервами в Київському Театральному Інституті (1938 — 61).